Андрій Халецький
Андрій Халецький | |
---|---|
Помер | не пізніше 6 лютого 1595 |
Підданство | Річ Посполита |
Національність | українець |
Учасник | Лівонська війна, Siege of Polotskd, Siege of Velikiye Lukid і Псковська оборона |
Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d], land marshald[1], Q104530126?[1][2] і Q104530130?[1][2] |
Рід | Халецькі |
Батько | Юзеф Халецький[3] |
Мати | Доброхна Головчинська |
У шлюбі з | Гальшка Хвальчевська |
Діти | 3 сини |
Андрій Халецький (д/н — 1595 або 1598) — державний і військовий діяч, урядник, дипломат Речі Посполитої.
Походив з українського шляхетського роду Халецьких власного гербу. Син Йосипа Халецького, канівського і черкаського старости, від його першої дружини княгині Доброхни Головчинської. Про дату народження та молоді роки замало відомостей.
1560 року стає королівським дворянином Сигізмунда II Августа. 1567 року згадується у пописі литовського лицарства. 1569 року обирається земським писарем річецьким. Того ж року як посолом Річицького повіту підписав Люблінську унію. Того ж року направлений до Московського царства, щоб повідомити царя Івана IV Грозного про Люблінську унію і передати йому листа щодо обміну полоненими.
Брав участь у Лівонській війні, зокрема у відвоюванні Полоцька, поході на Великі Луки. 1579 року стає річицьким земським суддею. У 1580—1581 роках імовірно був лановим поборцею. 1589 року обирається річицьким повітовим маршалком.
1590 року за відсутності Халецького білоцерківський підстароста Дмитро курцевич-Булига із загоном у 3 тис. кінноти напав на посагове містечко дружини Андрія і пограбував його. 1591 року обирається депутатом від Волинського воєводства на Коронний Трибунал в Любліні. Помер за різними відомостями 1595 або 1598 року.
Мав розлогі володіння в Ржищевській волості Київського воєводства і на Волині, де підтримував приязні стосунки з князем Андрієм Курбським. Свою частку родового міста Хальча передав зведеному брату Івану, але продовжив свою діяльність у Річицькому повіті, де дістав від короля Стефана Баторія нові маєтності. У 1588 році за 3000 кіп литовських грошей купив міста Ржищів, Ходорів, Воронів.
Дружина — Гальшка, донька Франціска Хвальчевсього, ковельського старости.
Діти:
- Франціск. Помер безпотомний.
- Йосип (д/н — після 1640), річицький поборця. Мав 4 синів.
- Петро (д/н — після 1646), річицький маршалок. Мав 2 синів.
- Oskar Halecki, Chalecki Andrzej [w:] Polski Słownik Biograficzny, Kraków 1937, t. 3, s. 247.
- Мицик Ю. Халецькі — провідний шляхетський рід Речицького краю у XVII—XVIII ст. / Юрій Мицик. // Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — С. 1056, 1058
- ↑ а б в Мицик Ю. Халецькі – провідний шляхетський рід Речицького краю у XVII–XVIII ст. // Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія — Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. — С. 1056. — 1096 с. — ISBN 978-966-02-5552-4
- ↑ а б Vilimas D. LDK pavietų žemės teismų pareigūnai 1566–1588 m. (Pirmoji pavietų bajoriškųjų juristų karta) // Lituanistica — Vilnius: 2002. — вип. 4. — С. 26. — ISSN 0235-716X; 2424-4716
- ↑ Мицик Ю. Халецькі – провідний шляхетський рід Речицького краю у XVII–XVIII ст. // Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія — Київ: Інститут історії України НАН України, 2010. — С. 1055. — 1096 с. — ISBN 978-966-02-5552-4